Сьогодні, 19 червня, файне свято - День працівника охорони здоров'я. Щиро вітаю всіх працівників медицини з нагоди цього свята, а зокрема дуже хочу побажати доброго здоров'я, терпіння і щирої відданості своїй нелегкій, благородній справі лікарям-закарпатцям, які вчаться, живуть і працюють в м.Києві! Не скажу точно, але їх, наших земляків-ескулапів і прирівняних до них тут, в Києві, не менше ста осіб. Звичайно, я не зі всіма ними знайомий, бо не всі є членами нашого "Товариства "Закарпатці у м. Києві"!, але багатьох з них знаю, а деяких знаю добре, близько...

Відносно молоде покоління "наших", які дуже добре зарекомендували себе в Києві за останні 10 - 15 років, це висококласні фахівці, кожний у своїй галузі медицини, такі як, скажімо, доктор Гайович Василь, ортопед і мікрохірург, який "запросто" може пришити відірваний-відкушений (але не з'їдений!) палець, вухо або й ще щось, на те саме попереднє місце і все буде як нове! Недарма його, Василя з Тячівщини (здається с. Дулово?), часто запрошують не тільки в Арабські Емірати та інші країни Сходу і Заходу щоби терміново там пришивати "відірване-відкушене"..., але і як науковця для семінарів-консультацій... Не менш відомі наші молоді лікарі-вчені, такі, як наприклад, Буцко Євген, який вже керує цілим відділенням нейрохірургії у славнозвісній клінічній лікарні "Феофанія", доброзичливий ворчун і висококласний спеціаліст, активний член нашого Товариства Вася Онацько, який зі своїми експериментами вже давно засвітився і в Мукачеві, активіст нашої "молодіжки", кандидат мед наук, мукачівець Юрко Габорець, за яким "припадають" файні (і не дуже) дівки не тільки тому, що він класний гінеколог,.. Офіцер вже високого чину і кращий завідувач офтальмологічним відділення Київського військового госпіталю доктор Жупан, який "ремонтує" не тільки глаукому і катаракту, але робить все те, щоби у людини не було ні тої,ні іншої. Не можу не згадати ще молодого доктора Турі (здається,з Іршавщини),який останніми роками бере "пальму першості" в ;Києві як кращий стоматолог-імпланттолог (імплантанттолог ?), міцність і стійкість вставлених ним імплантатів не гірше міцності і стійкості опор Бруклінського моста в США! Таких, і не гірших молодих закарпатців-ескулапив в Києві, слава Богу, багато. Слід згадати і наше медичне майбутнє, студентів-інтернів-аспірантів, що навчаються в київських "вишах", які вже зараз вносять своєю практчно-науковою роботою вагомий внесок у наукову і практичну медицину...
Майже впевнений, що більшість моїх земляків-закарпатців добре знають наших світил медицини і медичної науки, таких, як Нетяженко Василь із Ясіня, Лазоришинеь Василь із Сокирниці, Шкіряк-Нижник (Бращайко) Зореслава із Ужгорода, Гебеш Василь з Іршавщини...
Нетяженко Василь Захарович, доктор наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (НАМНУ), завідувач кафедри Київського медінституту ім.О.Богомольця, родоначальник і новатор сучасного наукового напрямку вивчення і лікування внутрішніх хвороб, організатор створення науково-практичного широко відомого "товстого" журналу "Внутрішня медицина",постійним, незмінним редактором якого він є. У Василя Захаровича вже по всій України є багато його учнів, а і зараз в нього навчаються багато молодих фахівців, у тому числі і із Закарпаття. Доктор Нетяженко В.З. є ініціатором і організатором проведення міжобласної "Зимової школи лікарів-інтерністів", яка у лютому цього року була проведена в Закарпаття вже в 11-й раз...
Лазоришинець Василь Васильович, доктор наук, професор, член-кореспондент НАМНУ, заввідділенням постнатальної кардіохірургії в Інституті Амосова, до недавна - перший заступник Міністра охорони здоров''я України, Начальник Департаменту НАМНУ... Фахівець від Бога... Будучи заступником міністра Василь Васильович щодня о 7-й ранку з понеділка по п'ятницю у своєму інституті проводив операції на серці наших малюків... А починаючи з 2002 р. Він і його співробітники у Хустському районі періодично проводять безкоштовну медичну профілактику і діагностику серцевих захворювань у наших новонароджених закарпатців...
Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна, доктор наук, професор, пдіатр, багаторічний постійний представник України у Всесвітніх і Європейських жіночих організаціях, членом яких вона є, завідувачка відділом педіатрії Інституту післядипломної освіти ім.Шупика... Пані Зореслава, окрім того що вона є висококласним фахівцем,вченим в галузі педіатрії, у незалежній України її знають як видатного громадського і політичного діяча, зокрема в міжнародному жіночому форумі... Мабуть, дається взнаки генетична схильність родини Бращайків до громадської і політичної діяльності...
Гебеш Василь Васильович, доктор наук, професор, завідувач відділом інфекційних хвороб Інституту післядипломної освіти ім.Шупика, ще за радянських часів, будучи цілком молодим обіймав державну посаду Головного інфекціоніста СРСР, до недавнього часу був уже українським головним інфекціоністом...
Не можу не згадати видатного нашого земляка, онкохірурга-гінеколога, доктора, професора Лігерду Федора. На жаль, вже кілька років його немає серед нас, але його популярність серед хворих жінок не тільки Києва і Закарпаття, а і всієї України була дуже великою!. Світла йому пам'ять!
Всі згадані тут люди є видатними працівниками медицини і медичної науки, їх знають і поважають, ними пишаються всі ті, хто так чи інакше спілкувався з ними. А ми, закарпатці, повинні ще більше пишатись ними і бути гордими з того, що наша Сріберна земля, наші Матері народжують таких дітей! Будьмо і не гризімося!

м. Київ, 19 червня 2011 р.
Микола Бідзіля.